Віртуальні виставки

Віртуальні виставки - новий інформаційний продукт бібліотеки, що представляється як консолідація традиційного книжкового і новітнього електронного способів презентації інформації. Вона компактна, містка і є актуальним провідником у великому потоці інформації. 

Усе моє - все зветься Україна!

Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–

оці степи, це небо, ці ліси,

усе так гарно, чисто, незрадливо,

усе як є – дорога, явори,

усе моє, все зветься – Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

що хоч спинись і з Богом говори.

                                                      Ліна Костенко  

     

     Про Остапа Вишню: Спогади. -К.: Рад. письменник, 1989.- 334 с.

 

     Шановний читачу! Коли вже потрапила тобі до рук ця книга, то, певне, не відкладеш її прочитання на потім. Адже йдеться в ній про одного з найулюбленіших, найпопулярніших в українській радянській літературі письменніиків - Остапа Вишню. Автор численних гуморесок, усмішок, памфлетів, фейлетонів, великий життєлюб і правдолюб зажив майже легендарної слави. Спізнав він і гіркоту несправедливих наклепів, а відтак і поневірянь. Про його творчість, вдачу, життєві уподобання та клопоти згадують побратими по перу, друзі, рідні. Таким чином склався цікавий життєпис долі людини, яка, за висловлюванням Олеся Гончара, стала "невмерущою усмішкою України".

     Видання розраховане на масового читача. 




     Українська література: Хрестоматія нововведених творів за програмою 2002 року: У трьох частинах. - Частина друга (7-8 класи).- К.: Генеза, 2003.- 440 с.

 

     До другої частини хрестоматії включено зразки усної народної творчості; малу прозу, а також фрагменти великих художніх творів; поезію.

     Ця книжка стане в пригоді учням, учителям та всім, хто цікавиться українською літературою.

 

 



Косинка Г. М.

     Заквітчаний сон: Оповідання, спогади про Грігорія Косинку: Для ст. шк. віку.- К.: Веселка, 1991.- 287 с.



     Доробок одного з фундаторів імпресіонізму в новій українській літературі складає низка оповідань. Обдарований учень Василя Стефаника і Володимира Винниченка "гарно списав" події громадянської війни та пожовтневого села на Україні. Книжка завершується спогадами про Григорія Косинку.

                                               Твої слова для нас,

як зорі.

                                               Як сонцем

сповнена блакить.

                                               Ти з нами жив

колись у горі

                                               І будеш в щасті

вічно жить.

В. Сосюра

                                        

Тарас Григорович Шевченко увійшов в історію української культури як великий демократ, видатний поет, прозаїк, драматург, художник, творець нової літератури та літературної мови, як виразник дум і пророк нашої нації. Творчість Кобзаря стала не тільки вищим етапом у розвитку української літератури, а й утвердила її як самобутнє, самостійне словесне мистецтво.

Грінченко Борис Дмитрович

(літературні псевдоніми: Василь Чайченко, Л. Яворенко, П. Вартовий, Б. Вільховий, Перекотиполе) –

український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч. Один із засновників Української радикальної партії, організаторів і керівників товариства "Просвіта" в м. Києві.

 

Б. Д. Грінченко – автор фундаментальних педагогічних, етнографічних, мовознавчих та літературознавчих праць, історичних нарисів. Уклав перші підручники з української мови й літератури "Українську граматику до науки читання і писання", "Рідне слово", створив чотиритомний тлумачний "Словарь української мови". Свої педагогічні ідеї Б. Грінченко висвітлив у теоретичних працях "Народні вчителі і українська школа" (1906), "На беспросветном пути. Об украинской школе" (1906), в яких порушив питання про важливість освіти українського народу рідною мовою, він переконливо стверджував, що без розвитку рідної мови та культури неможливий розвиток самого народу, його національної свідомості. Ідеї і думки Б. Д. Грінченка про українську національну освіту і школу перегукуються із сучасними освітніми завданнями, відзначаються оригінальністю, самобутністю й актуальністю.

 

Б. Д. Грінченко – ініціатор створення каталогів для шкільних та вчительських бібліотек у Російській Імперії II пол. XIX століття, організатор першого в Україні народного видавництва, яке видало друком 45 народнопросвітницьких праць.

Грінченко Б. Д.

     Вибрані твори в 2-х т.: Т 1(Класики української літератури) / Упоряд. Ю. Б. Кузнецов, Н. В. Левчик; вступна стаття Н. В. Левчик.- К.: ІНТЕЛЕКТ-АРТ, 2008.- 448 с.

   

     До першого тому вибраних творів Б. Грінченка увійшли поезії із збірок "Пісні Василя Чайченка", "Хвилини" та ін., а також балади і поеми, оповідання та повісті.

 

Грінченко Б.

     Поезії. Повісті. Оповідання.- К.: Наук. думка, 2002.- 432 с.

 

 

     У книзі вміщено поетичні та прозові твори Бориса Грінченка, рекомендованиі для текстуального вивчення Програмою середньої загальноосвітньої школи з української літератури.

 

Грінченко Б.

     Без хлеба. Рассказы.-М.: Просвещение, 1960.- 157 с.

   

Духовні криниці. Українська література (70-90-ті роки XIX ст.): Хрестоматія для 10 кл. загальноосв. навч. закл. Частина 1/ Упоряд. Г. Ф. Семенюк, П. П. Хропко.- К.: Школяр, 2004.- 448 с.

 

 

     

Ольга Кобилянська (1863-1942)

     Її погляди формувалися під впливом як європейського романтизму, так і російської та української літератури XIX - початку XX ст. Талант письменниці засвідчили твори так званої "малої прози" - "Природа", "Некультурна", "До світла".

     О. Кобилянська одна з перших в українській літературі звернулася до теми рівноправ'я жінки, створивши образи жінок-інтелігенток у повістях "Ніоба", "Через кладку", "Царівна", "За ситуаціями". Зверталася вона й до теми "інтелігенція і народ", що знайшло своє відображення в романі "Апостол черні".

 

     У 20-х роках в українському літературному процесі активно взаємодіють літературні творчі напрямки - від авангардизму до неокласиків.

     Зворушене серце: Твори Ольги Кобилянської: Навч. посібн.: У 2 кн. /Упоряд. Чічановського А. А.; Передм. Дем'янівської Л. С. - К.: Грамота, 2003. - Кн. 2. - 2003. - 384 с.

 


    Книгу складають повість "Через кладку", новела "Вовчиха", оповідання, нариси та біографічні есе відомої української письменниці Ольги Кобилянської.

    Твори вивчаються за програмою Міністерства освіти і науки України для загальносвітніх навчальних закладів з українською і російською мовами навчання.

     Зворушене серце: Твори Ольги Кобилянської: Навч. посібн.: У 2 кн. /Упоряд. Чічановського А. А.; Передм. Дем'янівської Л. С. - К.: Грамота, 2003. - Кн. 1. - 2003. - 464 с.

 

     До книги входять ранні повісті О. Кобилянської "Людина" і "Царівна", в яких на широкому тлі життя західноукраїнської інтелігенції висвітлюються актуальні питання жіночої емансипації; а також побудована на фольклорному матеріалі романтична повість "В неділю рано зілля копала..."

     Твори вивчаються за програмою Міністерства освіти і науки України для загальносвітніх навчальних закладів з українською і російською мовами навчання.

Кобилянська О. Ю. 

     Людина: Повісті, оповід.: Для ст. шк. віку/Упоряд., передм. і приміт. В.Ф. Погребенника. - К.: Веселка, 2000. - 350 с.


 
  Творчість Ольги Кобилянської (1863-1942) має неперехідне значення. Повісті та оповідання однієї з перших емансипанток цікаві і як історичний документ, і як сповідь волелюбної душі.

     Перша - програмова - повість "Людина" і значно пізніша поетична фантазія "В неділю рано зілля копала...", вибірка оповідань репрезентують найжанрові й тематичні пошуки Ольги Кобилянської.

 

 

 

 

 Іван Нечуй-Левицький (1838-1918).

      Перу видатного українського письменника-реаліста Івана Семеновича Нечуя-Левицького належить ціла галерея образів селян та найманих робітників. Оповідання й повісті з народного життя – це найбільш вагома та класично викінчена сторінка його творчості. Але Нечуй-Левицький не обмежився відтворенням побуту і долі українського селянства. Перед собою письменник поставив завдання якомога глибше розкопати «непочаті рудники» українського життя, охопити типи найрізноманітніших класів і станів сучасної йому України. У численних епічних творах письменник вивів колоритні постаті міщан, чиновників, поміщиків, дрібних шляхтичів, священиків та ченців.

         Творам Нечуя-Левицького характерна традиційна для української прози оповідна манера, тобто розповідь від першої особи. Своєрідно розвиваючи цю манеру, він пише низку творів з селянського життя («Баба Параска та баба Падажка», «Чортяча спокуса», «Вітрогон» та ін..). Та разом з тим Нечуй-Левицький створив і соціально-побутову повість, і роман-хроніку.

         Розквіт творчості Нечуя-Левицького припадає на другу половину 70-х - початок 90-х років. Саме в цей час виходять друком його повісті та оповідання з народного життя: "Микола Джеря", "Бурлачка", "Кайдашева сім'я", "Не можна бабі Парасці вдержатись на селі" - справжні перлини української прози.

         Читачів і досі вражають правдивістю та соковитістю образи "бабів" - Параски та Палажки. Оповідання ці написані у формі безпосередніх живих монологів.

          Ліризм, соковитий гумор, поєднання серйозного й навіть трагічного з комічним становлять одну з істотних сторін творчості письменника. Нечуй-Левицький вважається неперевершеним майстром своєрідного яскравого гумору.

          Нечуй-Левицький написав також історичні романи "Гетьман Іван Виговський" і "Князь Ієремія Вишневецький", драми "Маруся Богуславка", "В диму та полум'ї", побутові комедії "На Кожум'яках", "Голодному й опеньки м'ясо", численні нариси, цікаве етнографічно-психохологічне дослідження "Українські гумористи та шуткарі".  

 

Нечуй-Левицький І. С.

     Микола Джеря; Бурлачка; Кайдашева сім'я: Повісті/К.:Дніпро, 2001. - 428 с.

 

      До книжки класика української літератури, видатного письменника-демократа (1838-1918) ввійшли повісті "Микола Джеря", "Бурлачка" та "Кайдашева сім'я", які є яскравим взірцем соціально-побутової прози.

Нечуй-Левицький Іван

     Кайдашева сім'я; Хмари. - К.: Наук. думка, 2001. - 504 с.

 

     У повісті "Кайдашева сім'я" на прикладі життя звичайної селянської сім'ї змальовано безпросвітну темноту, що непроглядно огорнула пореформену Україну. Повість "Хмари" висвітлює процес денаціоналізації української інтелегенції, що відбувався у двох напрямках: перший - сполячення, другий - обрусіння.

     Названі твори передбачені шкільною програмою з української літератури.

І. С. Нечуй-Левицький "Кайдашева сім'я"

     Непочаті рудники: Твори І.С. Нечуя-Левицького: Навч. посіб.: В 2 кн. / Упоряд., передм. і комент. Ярмиша Ю. Ф. - К.: Грамота, 2003. - Кн. 1. - 560 с.

 

     До  книги в повному обсязі входять твори українського прозаїка І. С. Нечуя-Левицького: "Дві московки", "Хмари", "Микола Джеря", "Кайдашева сім'я", "Два брати".

     

     Непочаті рудники: Твори І.С. Нечуя-Левицького: Навч. посіб.: В 2 кн. / Упоряд., передм. і комент. Ярмиша Ю. Ф. - К.: Грамота, 2003. - Кн. 2 - 536 с.

 

     До книги в повному обсязі входять такі твори українського прозаїка І. С. Нечуя-Левицького: "Афонський пройдисвіт", "Гетьман Іван Віговський", "На Кожум'яках", "Князь Єремія Вишневецький" і "Шевченкова могила".

     Нечуй-Левицький І. С.

Старосвітські батюшки та матушки: Повість-хроніка. - К.: Дніпро, 1985. - 356 с.

 

     У повісті видатного українського письменника І. С. Нечуя-Левицького (1838-1918) з неперевершеним гумором змальовано життя українського попівства 20-40-х років минулого століття, викрито облудну мораль, зажерливість і паразитизм, духовну обмеженість старосвітських і новітніх батюшок і матушок.